Вчора, 20 травня, у Донецьку відкрився регіональний тур Європейського фестивалю російської мови. Для участі у міжнародному заході приїхали вчені та викладачі російської мови і літератури з Санкт-Петербурга, а також радник-посланець посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов.

За словами організаторів, Донецьк був обраний для цієї події невипадково. По-перше, це одне з найбільш багатонаціональних міст України. По-друге, тут мешкають достатньо високо кваліфіковані вчителі-філологи і методисти. До цього, звичайно, можна додати і мовне питання, яке, щоправда, бентежить не лише Донецький регіон, але й Україну в цілому. 

Російсько-українські відносини в гуманітарній сфері дійсно викликають найбільш гарячі дискусії в громадськості, адже тут має право висловитися кожен. І це свідчить не лише про наявність проблеми, але й про надзвичайну важливість гуманітарної сфери у житті суспільства. За словами викладача Санкт-Петербурзького державного університету Наталії Рогожиної, тема круглого столу, яким розпочався фестиваль, може звучати по-різному. «Сьогодні ми кажемо про російську літературу у світовому культурному просторі, - відзначила пані Рогожина, - проте так само можна казати і про українську, французьку, німецьку та інші літератури. Адже будь-яка література є частиною світової культури». 

Якщо казати про культурний простір світу, звичайно, російська література посідає тут не останнє місто. «Коли за кордоном кажеш, що ти із Росії, співбесідники неодмінно згадують Пушкіна, Достоєвського та інших наших письменників, - розповіла Наталя Рогожина. – Це дуже приємно. Не думаю, що багато з них дійсно читали Пушкіна, але сама авторитетність твоєї культури мобілізує на подальше її вивчення, на бажання жити у цій країні». 

Авторитет країни росте з її середини 

До речі, авторитет культури будь-якої країни росте з середини. Міжнародна асоціація викладачів російської мови вперше влаштовує такий масштабний міжнародний захід. Проте регіональні тури Європейського фестивалю російської мови вже встигли пройти в Німеччині та Угорщині і ще відбудуться в Молдові, Італії, а також Сербії та Чорногорії. Популяризація культури сприяє її авторитетності. Якщо у цих країнах вже читали Пушкіна і Достоєвського, фестиваль може відкрити мешканцям названих держав нові імена, визвати або підтримати зацікавленість російською культурою. Адже культура – це сходи, які ведуть до країни. «Російська література виводить на російський балет», - влучно відзначив один з організаторів заходу. 

У Донецьку ж під час круглого столу знов повернулися до мовного питання, хоча гості з Санкт-Петербургу казали про зовсім інші проблеми. Казали про кризу викладання літератури, про можливість звертатися до класики через постмодерн, адже школярів цікавить сьогоднішній день і методика освоєння літератури у хронологічному порядку вже не має права на життя. Тобто казали викладачам про проблеми викладання. Зараз ці питання гостро стоять перед філологами будь-якої країни, і мовна проблема тут ні до чого. 

Кожен має долати свої конкретні проблеми, тоді всі разом зможуть зробити крок уперед. Повага до країни починається з її середини. І щоб Європа пишалася твоєю країною, треба відчути це самому. 

Оля Голубєва

За матеріалами NGO   http://ngo.donetsk.ua