Головна » 2009 » Травень » 31 » Донецьку обласну бібліотеку перетворять на офіс російської розвідки
Донецьку обласну бібліотеку перетворять на офіс російської розвідки
23:23
В інформаційну та постінформаційну добу завдання розвідки та центрів впливу суттєво розширилися. З одного боку, набагато простішим став збір інформації для аналізу. А з іншого - набагато вразливішими стали центри легальної розвідки. Питання легалізації подібних установ в різних країнах вирішуються по різному. Діяльність російських структур впливу в Україні набуває більших масштабів. Як виявилося, до діяльності російської розвідки мають відношення як Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації, так і цілий ряд депутатів Донецької обласної ради.
Курс на відновлення імперії, або хто спонсор сепаратизму в Україні
1 листопада 2008-го року на сайті RUpor з’явилася публікація «Закарпатских «русинов» оплачивает российская разведка». Приводом для неї стала інформація, оприлюднена ужгородським Закарпаття он-лайн . Повідомлялося про виділення Міжнародним фондом «Русский мир» траншу на рахунок сепаратиської організації Асоціація «Сойм підкарпатських русинів» розміром у 970 тисяч російських рублів. Ці кошти виділяються для «поддержки и развития русинских и русских воскресных школ Закарпатья». Видання цитує лист, який написаний керівником фонду «Русский мир» В’ячеславом Ніконовим та адресований лідеру русинського сепаратиського руху о. Дмитру Сидору.
На перший погляд, абсолютна «благородна» справа – підтримка російської мови, але до чого тут русинська мова і підтримка маргінального руху, який погрожує відокремленням від України частини Закарпаття?
Відповідь на це питання дав виконавчий директор Фонду «Русский мир» В’ячеслав Ніконов в інтерв’ю сайту російському Фонду «Политика». Він окреслив головну ідею існування згаданої організації. Вона полягає в «… воссоединении русского мира, являющегося, на мой взгляд, одним из условий выживания нации. Я назову пару цифр, которые говорят сами за себя. В начале ХХ века русский мир совпадал с Российской империей, ее население насчитывало 170 миллионов человек. Население планеты тогда составляло миллиард, а это значит, что в Российской империи жил каждый седьмой. Сегодня наше население - 142 миллиона человек, тогда как население земного шара перевалило за 6 миллиардов. Ныне лишь один из 50 человек живет в России. Никогда у нас не было такой диспропорции между площадью занимаемой территории и численностью населения».
Цим твердженням В’ячеслав Ніконов показав, що головною метою фонду є панросійська ідея, яка є черговою реінкарнацією Російської імперії, де всі були «русскими». Це є заперечення національних відмінностей всередині імперії. Ця держава поглинула і розчинила в собі безліч народів, а цілий ряд позбавила можливості на власну державність практично до кінця 20-го століття. Перенесення цього принципу в наш час, його узаконення в офіційній зовнішній політиці – це курс на відновлення імперії.
Основним засобом для поширення впливу цієї ідеї для вищевказаного фонду є поширення сфери впливу російської мови, але не варто спрощувати завдання організації. Як стверджує вже відомий нам голова фонду «Русский мир»: «Нам надо оседлать глобализацию, а не пытаться от нее спрятаться, создать систему сетевого взаимодействия всего русского мира, поддержать неправительственные русскоязычные организации, специалистов по нашей стране и русскому языку. Помочь русскоязычным СМИ и интернет-сайтам за рубежом, ассоциациям выпускников российских вузов, наполнить фонды библиотек книгами, аудио- и видеопродукцией».
За визначенням «створення системи мережевої взаємодії всього російського світу» криється підтримка та розвиток проросійських організацій в межах усього світу, з окремим наголосом на країнах колишнього СРСР. Центрами такої системи мають виступати представництва «Русского мира» в «національних бібліотеках та університетах». Перший витік інформації про те, організації якого типу будуть підтримуватися, вже стався. Підтримка сепаратиського руху «русинів» не є випадковістю. Доказом цього є не тільки опублікований лист до лідера сепаратистів, а й багаторічна діяльність В’ячеслава Ніконова.
Трохи про «політичну тварину»
На даний момент, В’ячеслав Олексійович Ніконов є Президентом Фонду «Політика», членом Громадської палати РФ, Головою комісії Громадської палати з міжнародного співробітництва і громадської дипломатії, а також виконавчим директором Фонду «Русский мир». Слід зазначити, що остання організація повністю фінансується за рахунок державних коштів. Виконавчого директора В’ячеслава Ніконова було призначено особисто Президентом Володимиром Путіним відразу після створення Фонду «Русский мир» в 2007 році. Засновниками Фонду виступили Міністерство іноземних справ РФ та Міністерство освіти та науки РФ.
Крім родинних зв’язків з вищою партійною номенклатурою (онук В'ячеслава Молотова, сталінського міністра іноземних справ), з комуністичною партією В’ячеслава Ніконова зв’язала робота в апараті ЦК КПРС та апараті Президента СРСР Михайла Горбачова. Звідти він перейшов на посаду помічника голови КДБ СРСР Вадима Бакатіна. На початку 1990-х був в президії виборчого блоку «Підприємці за нову Росію» на чолі з Костянтином Затуліним, відомим нині російським політиком антиукраїнського спрямування.
Крім того, В’ячеслав був головою підкомісії з міжнародної безпеки та контролю над озброєннями Комітету Державної Думи з міжнародних справ, заступником голови комісії Державної Думи РФ з розслідування причин та обставин виникнення кризової ситуації в Чеченській Республіці. Простежуються прямі зв’язки і з іншим, не менш відомим українофобом, ніж К.Затулін, – Юрієм Лужковим. В 1998 році В’ячеслав Ніконов був обраний до Центральної ради «Отечества» (партія Юрія Лужкова), де відповідав за аналітичну роботу і підготовку публічних виступів.
Активну діяльність в Україні В’ячеслав Ніконов розгорнув під час президентської виборчої кампанії в Україні на боці Віктора Януковича, як президент московського фонду «Политика». Згідно з даними російської «Независимой газеты» (від 1 квітня 2005 року) Ніконов провів в Україні всю передвиборчу президентську кампанію. Він часто з’являвся на місцевих телеканалах і відзначився тим, що називав Віктора Ющенка представником «депрессивного националистического запада» та наголошував на порушеннях штабу кандидата в Президенти України. В журналі Американської торгівельної палати Amcham News Ніконова характеризували як «свою людину в Кремлі, радника президентської адміністрації Путіна, Єльцина та Горбачова». Його так само позначали як «автора та аналітика, що користується авторитетом у всьому світі», однак найменували «політичною твариною».
Вже в 2005 році В’ячеслав Ніконов був помічений на таборі російського руху «Наши», на який так само, як і він, були запрошені Глєб Павловський, Михайло Леонтьєв, Сергій Марков, Андрій Кураєв. Але примітним є інший факт – на табір був запрошений і Дмитро Корчинський, який прочитав лекцію «Методи протистояння масовим заворушенням». У В’ячеслава Ніконова взяли інтерв’ю з приводу перебування Корчинського в таборі руху «Наши». Ніконов заявив, що останній не є екстремістом попри близькість до минулої української влади. В’ячеслав додав, що люди здатні мінятися. Про те, що здатний змінитися сам Ніконов, є серйозні сумніви, адже «громадська дипломатія» у виконанні останнього однозначно має передбачати і «громадську розвідку». Але треба облишити на певний час особу виконавчого директора Фонду «Русский мир», щоб зрозуміти, до чого тут Донеччина, облрада та бібліотека ім. Крупської.
В Донецьку влада теж хоче відкрити центр російської розвідки
Широко відомі заяви офіційних осіб Російської Федерації про небезпеку розвитку російської мови були чітко підхоплені представниками проросійських політичних кіл в Україні. Саме таким чином з’явилась Регіональна Програма розвитку російської мови та культури, яка була прийнята Донецькою обласною радою 26 вересня 2008 року. Виступ депутата обласної ради від Партії Регіонів Ігоря Чічасова під час презентації Програми частково стосувався і відкидання впливу зовнішніх факторів. «… программа отвечает на те вызовы гуманитарные, которые несет нам украинская власть, программа не направлена против украинского языка, Украинского государства, и не надо искать в ней «руку Москвы», - цитує Чічасова Главред.
На сайті Донецької обласної ради в розділі Рішення було розміщено матеріали Програми розвитку російської мови та культури на 2008 – 2011 роки. Згадані документи знаходяться у підрозділі рішень 18-ї сесії за номером 5/18-543 від 26 вересня 2008 року. Особливу увагу варто звернути на додаток за номером 4, в якому міститься детальний опис заходів, передбачених Програмою. Під номером 3.13 йде наступне: «Создание и обеспечение деятельности «Русского центра» Фонда «Русский мир» в областной научной универсальной библиотеке им. Н.К.Крупской», відповідальні за виконання – «Управление культуры и туризма облгосадминистрации, ОНУБ им. Н.К.Крупской, Фонд «Русский мир». Тобто, йдеться про відкриття легального представництва Фонда «Русский мир» в Донецькій обласній універсальній бібліотеці ім. Крупської.
Від констатування факту перейдемо до аналізу того, хто був розробником Регіональної Програми розвитку російської мови та культури. Згідно з паспортом Програми одним з розробників виступила Ірина Попова – депутат обласної ради і управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації. Тобто, можна зробити припущення, що під час розробки Програми пункт про відкриття фактично центру «громадської дипломатії» було розміщено представниками обласної виконавчої влади в Донецькій області, зокрема, посадовцями управління освіти та науки, а також депутатами Донецької обласної ради. Слід врахувати, що Управління освіти й науки є невід'ємною частиною Донецької обласної державної адміністрації, яка є гілкою центральної загальноукраїнської виконавчої влади. Призначення голови ОДА відбувається за наказом Президента України, тому стоїть питання про відповідність займаних посад не тільки керівника Управління, а й голови адміністрації.
Українські спецслужби повинні ініціювати розслідування діяльності осіб, які готували Регіональну Програму розвитку російської мови та культури на 2008-2011 роки, призупинити її дію, перевіривши на предмет законності. Крім того, мають бути притягнені до відповідальності автори Програми, тільки таким чином можна бути переконаними, що, хоча б частково, діяльність російських «легальних розвідок» на території Донецької області та України буде призупинена. Згадана Програма містить цілий ряд положень, які несумісні з українським законодавством, а, з іншого боку, ці положення порушують національні інтереси України, тому далі буде...
